ДЕКЛАРАЦІЯ
Міжнародної Правозахисної Асоціації
"Церква проти Ксенофобії та Релігійної Дискримінації"
Міжнародна Правозахисна Асоціація "Церква проти Ксенофобії та Релігійної Дискримінації" створена на основі угоди про співпрацю та взаємодію між її засновниками - юридичними та фізичними особами, які діють як міжнародні правозахисники у співпраці з Організацією Об'єднаних Націй та іншими міжнародними організаціями. Її основною метою є координація спільних зусиль для захисту прав і законних інтересів віруючих та релігійних організацій, які стають жертвами правопорушень. Крім того, вона прагне представляти інтереси віруючих на міжнародному рівні з метою захисту християнського порядку денного в його широкому розумінні та протидії ерозії прав людини у сфері релігії.
Учасниками цієї Декларації є засновники, а також будь-які юридичні та фізичні особи, які приєдналися до цієї Декларації на підтвердження своєї прихильності до захисту прав людини відповідно до напрямів, викладених у Декларації.
Відповідно до цієї Декларації учасники підтверджують, визнають і реалізують у своїй професійній, діловій, науковій, громадській та іншій діяльності наступні завдання і принципи:
1. Захищати права і свободи людини методами, що застосовуються в міжнародній правовій практиці, зокрема право на канонічну ідентичність - можливість вільно сповідувати релігійні переконання і виражати їх, у тому числі шляхом критичної оцінки дій і переконань інших осіб, в рамках міжнародно захищеної свободи слова і віросповідання.
2. Захищати і сприяти вільному здійсненню права на свободу віросповідання, включаючи можливість відправляти релігійні богослужіння, проводити масові релігійні процесії, вільно вести релігійну діяльність і займатися нею.
3. Сприяти впровадженню принципів засудження ксенофобії та дискримінації за релігійною ознакою в діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, а також засобів масової інформації, політиків, громадських організацій, політичних партій та релігійних інституцій.
4. Визнати, що свобода віросповідання охоплює не лише право на віру (внутрішнє переконання), але й свободу сповідувати свої переконання, в тому числі покладатися на особисте тлумачення релігійних канонів і правил, зберігаючи при цьому можливість заперечувати і засуджувати поведінку та переконання окремих осіб або їх груп, особливо коли таке заперечення чи засудження ґрунтується на змісті релігійного віровчення, релігійних норм, догматів, канонів і звичаїв релігійної практики.
5. Визнати, що сучасне право схильне до ерозії, що передбачає зміни у змісті правових норм без фактичних змін у самих правових положеннях, часто без достатнього консенсусу між державами, які встановили конкретні норми міжнародного права. Така ерозія може відбуватися через введення в право спірних концепцій, оцінок і суджень. Учасники погоджуються протидіяти такій ерозії, використовуючи наявні інструменти впливу на міжнародні організації та інші суб'єкти.
6. Визнаємо, що Організація Об'єднаних Націй, її органи та інституції, які можуть зазнавати критики за свою неефективність, тим не менше, залишаються основними майданчиками для лобіювання та зміни міжнародно-правових стандартів, у тому числі й тих, що стосуються допустимості вираження релігійних поглядів. Це, в свою чергу, вимагає активної участі представників релігійних спільнот у формуванні правового порядку денного з релігійних питань та оцінці підходів до зміни усталених правових концепцій у сфері релігії та прав людини.
7. Погодитися з тим, що міжнародне право, а також національні механізми правового захисту, такі як комітети, комісії, спеціальні представники та інші органи Європейського Союзу, США та інших країн, незважаючи на політичний мейнстрім у відповідних країнах, декларують у своїх мандатах та національному законодавстві захист релігійної свободи. Це робить їх підзвітними своїм громадянам, а тому вони залишатимуться майданчиками для захисту прав у сфері релігії та законних судових позовів. Тому учасники докладатимуть усіх зусиль для організації ефективного захисту інтересів віруючих і релігійних організацій у цих структурах та відстоюватимуть їхні законні права у правовий спосіб.
8. Визнати неприпустимим формування будь-яких правових концепцій, які зачіпають сферу релігії та спрямовані на фактичну заборону свободи вираження релігійних поглядів, що історично склалися в межах основних релігійних течій.
9. Законодавчо перешкоджати проявам ксенофобії та дискримінації щодо віруючих і релігійних організацій та захищати їхні права через національні та міжнародні правоохоронні системи в різних країнах. Це стосується випадків і ситуацій, пов'язаних з наступними фактами:
9.1. невиконання державами в особі їх органів та посадових осіб зобов'язань щодо реституції (повернення) церковного майна релігійним організаціям, правонаступникам конфесій, які постраждали від конфіскації або експропріації з боку комуністичної влади та інших тоталітарних режимів
9.2. спроби захоплення майна, раніше переданого органами державної влади релігійним організаціям і віруючим, у тому числі через судові позови про розірвання договорів про користування культовими будівлями; відмову у продовженні раніше укладених договорів; рішення органів місцевої влади та самоврядування про "припинення права власності" на земельні ділянки, в тому числі на яких віруючими вже збудовані храми; відмову або перешкоджання у продовженні чи реєстрації прав; формування у представників конфесії переконання, що їм "все одно буде відмовлено" у реалізації їхніх прав, оскільки вони належать до певної конфесії,
9.3. спроби прикрити та замаскувати дискримінаційне позбавлення чи обмеження прав віруючих псевдоправовими конструкціями на кшталт "належності до керівних центрів в інших державах", "зв'язку з ворогом", "неблагонадійності" та іншими подібними політичними ярликами, які не мають жодного правового підґрунтя і є політичним екстремізмом та наклепом.
9.4. Спроби блокування прав і правоздатності юридичних осіб - релігійних організацій, шляхом прийняття законів та формування такої правозастосовчої практики органами державної влади, що призводить до
а) Неможливості зміни керівника релігійної організації, наприклад, через "невідповідність статуту" спеціально створеному для цих цілей законодавству, яке містить дискримінаційну правову конструкцію - норму "закону", свідомо спрямовану на перешкоджання законним правам релігійної організації або з інших причин без альтернативного законного способу реалізації права;
б) Неможливість вільно реалізовувати свої права та вести господарську діяльність, включаючи неможливість або ускладнення процесу оформлення та реєстрації прав на земельні ділянки, відкриття банківських рахунків, укладення договорів на використання енергетичних та інших ресурсів, вчинення нотаріальних дій, отримання доступу до правосуддя;
в) незаконна перереєстрація (переведення) релігійних організацій в іншу конфесію всупереч дійсному волевиявленню її керівних органів, за активної чи пасивної участі в цьому порушенні представників органів державної влади.
9.5. Прийняття органами державної влади рішень та вчинення посадовими особами дій, які формують у суспільстві негативне ставлення до певної конфесії, а саме
- Недотримання органами державної влади принципів презумпції невинуватості та неприпустимості розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті в суспільстві, що проявляється, в тому числі, у вигляді публічного оприлюднення правоохоронними органами на своїх офіційних веб-сайтах, а згодом і в засобах масової інформації відомостей про релігійну приналежність особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, до набрання законної сили обвинувальним вироком суду і без доведеності її вини, що призводить до формування в суспільстві ставлення до всіх віруючих цієї конфесії як до потенційних "ворогів";
- Публічні висловлювання політиків і державних діячів з негативною оцінкою діяльності конфесії, її керівників і віруючих, включаючи формулювання, які можуть мати наслідком стійке негативне ставлення до групи осіб і розпалювання ворожнечі за ознакою належності особи до певної віри чи конфесії;
- прийняття рішень про застосування "персональних санкцій" чи інших форм обмеження прав релігійних діячів чи організацій, окремих віруючих без використання судових процедур або надання їм права на судовий захист, у тому числі з метою "навішування ярлика" "неблагонадійності" на всю конфесію та розгортання пропагандистської кампанії ненависті до її віруючих і релігійних організацій.
9.6. Формування подвійних стандартів правосуддя, а саме - неефективні дії або бездіяльність за заявами віруючих однієї конфесії про скоєні проти них злочини та підвищена активність у розгляді аналогічних заяв від іншої конфесії або її прихильників, а також формування практики фіктивних заяв для відкриття фейкових кримінальних справ і незаконного переслідування активістів, правозахисників, журналістів, лідерів громадської думки та віруючих певної конфесії з метою припинення їхньої професійної, правозахисної діяльності або здійснення інформаційного впливу на віруючих для формування у них відчуття безперспективності правового захисту та законного спротиву.
10. Визнати неприпустимою і не допускати будь-яку практику з боку державних органів, організацій та їх посадових осіб, а також інших суб'єктів, засобів масової інформації, спрямовану на виключення участі представників конкретної релігійної конфесії в публічних заходах або обмеження доступу до певної сфери суспільних відносин і життя. Це включає в себе блокування можливості участі у зборах, конференціях, переговорах, делегаціях, семінарах, лекціях, відмову в доступі до установ і закладів системи освіти, пенітенціарної системи, закладів охорони здоров'я, особливо якщо представники певної конфесії мали такий доступ або участь у минулому.
11. Учасники визнають, що Міжнародна правозахисна асоціація "Церква проти ксенофобії та релігійної дискримінації" створена виключно для захисту прав людини у сфері релігії та відстоює право на свободу віросповідання та інші права, пов'язані з цією свободою, дозволяючи людям з будь-якої країни, незалежно від геополітичного становища їхньої держави, об'єднуватися в релігійні організації та здійснювати законну релігійну діяльність в рамках таких організацій вільно, не зазнаючи переслідувань, дискримінації та позбавлення прав за належність до таких організацій.
У зв'язку з вищевикладеним, у своїй діяльності, пов'язаній з проектами Міжнародної правозахисної асоціації "Церква проти ксенофобії та релігійної дискримінації", Учасники зобов'язуються утримуватися від будь-яких публічних оцінок і висловлювань щодо міждержавних відносин, геополітичних процесів, подій, що відбуваються в світі, і політичної боротьби в будь-якій країні. Крім того, вони не повинні використовувати проекти Асоціації для просування будь-якої політичної чи геополітичної доктрини.